видимо
1) нареч. прыметна, разг. прыкметна, яўна, бачна
2) вводн. сл. відаць, мабыць, мусіць, пэўна, напэўна
видимость
жен.
1) бачнасць, -ці жен.
хорошая видимость — добрая бачнасць
2) (кажущийся внешний вид) выгляд, -ду муж.
только одна видимость — толькі адзін выгляд, толькі так здаецца
по всей видимости — як відаць
для видимости — для выгляду
видимо-невидимо
нареч. разг. вельмі многа, безліч
видимый
1) (ощутимый глазом) бачны
2) (заметный для всех) прыметны, разг. прыкметны
(явный) яўны
(очевидный) відавочны
видимый результат — прыметны (відавочны) вынік
3) (кажущийся, внешний) знешні, уяўны
(показной) паказны
его успех только видимый — яго поспех толькі знешні (паказны)
виднейший
превосх. ст. найвыдатнейшы, самы вядомы
виднеться
несовер. віднецца, відаць (в прошедшем времени переводится со вспомогательным глаголом быць), быць бачным
вдали виднелись горы — удалечыні былі відаць (бачны) горы, удалечыні віднеліся горы
видно
1) безл. в знач. сказ. переводится формой глаг. відаць с имен., а при отрицании — с род.
отсюда всю деревню видно — адгэтуль уся вёска відаць
из-за горы дома не видно — з-за гары дома не відаць
2) вводн. сл. відаць
(вероятно) напэўна, мабыць, мусіць
дождя, видно, не будет — дажджу, відаць (мабыць), не будзе
видно птицу по полёту посл. — відаць пана па халявах
видный
1) (видимый) бачны, (заметный) прыметны, разг. прыкметны
2) (значительный) значны
(важный) важны
(выдающийся) выдатны
3) (статный) статны, станісты
(осанистый) самавіты
паважны