Verbum

вис

спорт. віс, род. вісу муж.

виселица

вісельня, -ні жен., шыбеніца, -цы жен.

висельник

уст.

1) (повешенный) павешаны, -нага муж., вісельнік, -ка муж., шыбенік, -ка муж.

2) (негодяй) бран. шыбенік, -ка муж.

висеть

несовер. в разн. знач. вісець

лампа висит над столом — лямпа вісіць над сталом

скала висит над дорогой — скала вісіць над дарогай

платье с одного боку висит — сукенка з аднаго боку вісіць

висеть на волоске — вісець на валаску

висеть в воздухе — вісець у паветры

висеть на шее — вісець на шыі

виски

віскі нескл., ср.

вискоза

віскоза, -зы жен.

вискозин

тех. вісказін, -ну муж.

вискозный

віскозны

Висла

р. Вісла, -лы жен.

вислинский

віслінскі