гвоздичный
гваздзіковы
гвоздичное дерево бот. — гваздзіковае дрэва
гвоздичный запах — гваздзіковы пах
см. гвоздика II
гвоздь
муж.
1) (металлический) цвік, род. цвіка муж.
(деревянный) гвозд, род. гвазда муж.
2) перен. разг. галоўнае, -нага ср., асноўнае, -нага ср., аснова, -вы жен.
гвоздь сезона — гвозд сезона
никаких гвоздей — і ўсё, і ніякіх адгаворак
Гданьск
г. Гданьск, род. Гданьска муж.
где
нареч. в разн. знач. дзе
где бы то ни было — дзе б там ні было
где-то
нареч. недзе, дзесьці, дзесь