сплочённый
1) прич. збіты, звязаны
2) прич. перен. згуртаваны, з’яднаны, аб’яднаны
см. сплотить
3) прил. (единодушный) згуртаваны
сплошать
совер. разг. схібіць, памыліцца, даць маху
сплошной
1) (сплошь идущий) суцэльны
(непрерывный) безупынны, бесперастанны
адзін
сплошная коллективизация — суцэльная калектывізацыя
сплошным потоком — суцэльным (безупынным, безперастанным) патокам
там сплошные леса — там скрозь лясы
там сплошная грязь — там адна гразь
2) (не разделяющийся на слои) суцэльны
сплошной гранит — суцэльны граніт
3) перен. разг. безупынны, бесперастанны
адзін
сплошной вздор — адна лухта
сплошь
нареч. (весь) увесь (чысты)
(на всём протяжении) скрозь
(целиком) цалкам
(подряд) запар
всё лето сплошь шли дожди — усё лета ішлі дажджы
лес тянулся сплошь на несколько километров — лес цягнуўся (ішоў) скрозь на некалькі кіламетраў
всё сплошь — усё чыста
сплошь и рядом — скрозь, вельмі часта
сплутовать
совер. разг. змахляваць, скруціць
(обмануть) ашукаць
(схитрить) схітраваць
сплыть
совер. разг. сплысці, сплыць, мног. пасплываць
было да сплыло погов. — было ды сплыло