Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

немилый

разг.

1) прил. нямілы

(нелюбимый) нялюбы

2) сущ. нялюбы, -бага муж., нямілы, -лага муж.

неминуемо

нареч. немінуча

неминуемость

немінучасць, -ці жен.

неминуемый, неминучий

прост., фольк. немінучы

немирный

нямірны

немка

немка, -кі жен.

немногие

1) прил. няшмат якія, род. няшмат якіх

мала якія, род. мала якіх

нямногія, род. нямногіх

немногие люди — няшмат якія (мала якія, нямногія) людзі

в немногих словах — у некалькіх словах

2) сущ. няшмат хто, род. няшмат каго

мала хто, род. мала каго

нямногія, род. нямногіх

немногие знают об этом — мала хто ведае пра гэта

он немногих здесь знает — ён мала каго тут ведае

немного

1) нареч., безл. в знач. сказ. няшмат

нямнога, мала

немного пользы от этого — няшмат (нямнога, мала) карысці ад гэтага

2) нареч. (чуть-чуть, слегка) трохі, крыху

немного голова болит — крыху (трохі) галава баліць

выпить немного воды — выпіць трохі (крыху) вады

немного подвинуть — трохі (крыху) пасунуць

немноговодный

немнагаводны

немногое

сущ. нямшат што, род. няшмат чаго ср.

мала што, род. мала чаго

нямногае, род. нямногага ср.

за немногим остановка разг. — за малым затрымка

немногого не хватает — мала чаго не хапае

за немногим дело стало — за малым справа стала