верстаться
несовер. страд. типогр. вярстацца
вертел
1) ражон, -жна муж., пожаг, -га муж.
2) анат. вяртлюг, род. вертлюга муж.
вертеп
муж.
1) (притон) прытон, -на муж.
2) театр. ист. батлейка, -кі жен.
вертепный
1) прытонавы
2) театр. ист. батлейкавы
вертеть
несовер. в разн. знач. круціць, вярцець
вертеть носом — круціць носам
вертеть хвостом — круціць хвастом
как ни верти — як ні круці
вертеться
в разн. знач. круціцца, вярцецца
вертеться под ногами — круціцца (блытацца) пад нагамі
вертеться на языке — круціцца (вярцецца) на языку
вертиголовка
зоол. круцігалоўка, -кі жен.