выступать
несовер.
1) (выдаваться вперёд) выступаць, вытыркацца
2) в др. знач. выступаць
выходзіць
см. выступить
выступающий
1) прич. які (што) выступае, які (што) вытыркаецца
які (што) выходзіць
см. выступать
2) в знач. сущ. (оратор, тот, кто публично выступает где-либо) выступовец, -поўца муж., прамоўца, -цы муж.
выступить
совер.
1) (выдаться вперёд) выступіць, вытыркнуцца
2) в др. знач. выступіць
выйсці
из толпы выступила женщина — з натоўпу выступіла (выйшла) жанчына
полк выступил в поход — полк выступіў у паход
вода выступила из берегов — вада выйшла з берагоў
выступить из пределов благоразумия перен. — выйсці за межы асцярожнасці
слёзы выступили на глазах — слёзы выступілі на вачах
выступить в печати — выступіць у друку
выступить с речью — выступіць з прамовай
выступить против проекта — выступіць супраць праекта
выступление
в разн. знач. выступленне, -ння ср.
высудить
совер. прост. высудзіць, мног. павысуджваць
высуженный
высуджаны, мног. павысуджваны
высуживать
несовер. прост. высуджваць