сомнение
сумненне, -ння ср.
его взяло сомнение — яго ўзяло сумненне
не подлежит сомнению — не падлягае сумненню, не выклікае сумнення
без сомнения, вне сомнения — безумоўна, бясспрэчна
сомнительно
1) нареч. няпэўна
падазрона
сумніўна
сомнительно чистый — няпэўна чысты
2) в знач. сказ. наўрад ці, сумніўна, а также личными формами глаг. сумнявацца
сомнительно, зайдёт ли он к нам — наўрад (сумніўна, я сумняваюся), ці зойдзе ён да нас
мне сомнительно — мне сумніўна (я сумняваюся)
сомнительность
1) няпэўнасць, -ці жен.
сумніўнасць, -ці жен.
2) падазронасць, -ці жен.
сумніўнасць, -ці жен.
3) двухсэнсавасць, -ці жен.
см. сомнительный
сомнительный
1) (возбуждающий сомнение) няпэўны
сумніўны
сомнительный успех — няпэўны (сумніўны) поспех
2) (подозрительный) падазроны
сумніўны
человек с сомнительным прошлым — чалавек з падазроным (сумніўным) мінулым
3) (двусмысленный) двухсэнсавы
сомнительный комплимент — двухсэнсавы камплімент
сомовые
мн. сущ. зоол. сомавыя, -вых