след
I след,
род. следу
муж.
заячий след — заячы (заечы) след
следы слёз — сляды слёз
следы преступления — сляды злачынства
навести на след — навесці на след
напасть на след — напасці на след
идти по чьим-либо следам — ісці па чыіх-небудзь слядах
по свежим следам — па свежых слядах
его и след простыл — яго і след прастыў
замести (запутать) следы — замесці (зблытаць, загладзіць) сляды
не осталось и следа — не засталося і следу
и следа нет — і следу няма
след в след — след у след
без следа — без следу
по горячим следам — па гарачых слядах
путать следы — блытаць сляды
II не след прост. — не варта, не трэба, не след
следить
I несовер.
1) в разн. знач. сачыць
(выслеживать, высматривать — ещё) разг. віжаваць
следить за поплавком — сачыць за паплаўком
2) (присматривать за кем-чем-либо) сачыць, наглядаць
II несовер. разг. (делать следы) слядзіць, рабіць сляды
следование
ср.
1) (движение) праходжанне, -ння ср., рух, род. руху муж.
хада, -ды жен., язда, -ды жен.
накіраванне, -ння ср.
по пути следования поезда — па шляху руху поезда
поезд дальнего следования — поезд (цягнік) далёкага накіравання
2) (чему-либо) прытрымліванне, -ння ср. (чаго)
кіраванне, -ння ср. (чым)
наследаванне, -ння ср. (чаму)
слуханне, -ння ср. (чаго)
выкананне, -ння ср. (чаго)
следование правилам — прытрымліванне (выкананне) правіл
см. следовать 2, 3
следовательно
вводн. сл., союз такім чынам, выходзіць, значыць