Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

отвалить

совер.

1) адваліць

(отбросить) адкінуць

2) (о судах) адплысці, адплыць

отвалиться

адваліцца, адкінуцца

(отпасть — ещё) адпасці

отвалка

жен. адвальванне, -ння ср., адкіданне, -ння ср.

отвалка песка — адкіданне пяску

отвальный

адвальны

отвальщик

адвальшчык, -ка муж.

отвальщица

адвальшчыца, -цы жен.

отвалянный

1) звалены

2) зляпаны

см. отвалять

отвалять

совер.

1) (валенки) зваліць

2) (быстро и небрежно исполнить) прост. зляпаць

отвар

адвар, -ру муж.

отваренный

адвараны