великору́ска велікару́ска, -кі ж.;
великору́сский велікару́скі.
великосве́тский уст. велікасве́цкі.
велича́во нареч. ве́лічна, вялі́касна;
велича́вость ве́лічнасць, -ці ж., вялі́каснасць, -ці ж.;
велича́вый ве́лічны, вялі́касны.
велича́йший
1. (самый великий) найвялі́кшы;
2. (самый большой) найбо́льшы;
3. (огромный) веліза́рны, велічэ́зны.
велича́льный веліча́льны;
велича́льный обря́д веліча́льны абра́д.
велича́ние
1. (действие) называ́нне, -ння ср.; веліча́нне, -ння ср.; праслаўле́нне, -ння ср.; (залі́шняе) узніма́нне, -ння ср., (залі́шняе) узнясе́нне, -ння ср., (залі́шняе) расхва́льванне, -ння ср.; см. велича́ть;
2. уст., обл. (песня) веліча́нне, -ння ср.;
велича́ть несов.
1. уст. (называть) называ́ць;
2. уст., обл. (чествовать) веліча́ць;
3. уст., обл. (прославлять, превозносить) праслаўля́ць, (ве́льмі, залі́шне) узніма́ць, (ве́льмі, залі́шне) узно́сіць, (ве́льмі, залі́шне) расхва́льваць;