по́стничество уст., ср. пост, род. по́сту м.;
по́стный прям., перен. по́сны;
по́стное ма́сло але́й.
постово́й
1. прил. паставы́;
постова́я ве́домость пастава́я ве́дамасць;
2. сущ. паставы́, -во́га м.;
позва́ть постово́го паклі́каць паставо́га.
посто́йI уст. пасто́й, -то́ю м., мн. нет.
посто́йII повелит. накл. пасто́й; (подожди) пачака́й.
посто́йный ист. пасто́йны;
посто́йная пови́нность пасто́йная паві́ннасць.
посто́льку союз пасто́лькі;
посто́льку, поско́льку пасто́лькі, пако́лькі.
постона́ть сов. пастагна́ць, (долго, неоднократно) папастагна́ць, пае́нчыць, (долго, неоднократно) папае́нчваць, папае́нчыць.
посторожи́ть сов., разг. павартава́ць; папільнава́ць.
посторони́ться сов. саступі́ць убо́к, саступі́ць з даро́гі; адступі́цца (адступі́ць) убо́к; адысці́ся (адысці́) убо́к; (свернуть с дороги) збо́чыць; адхіну́цца; адхілі́цца;
посторони́сь! адхіні́ся!, набо́к!