поклёпщица паклёпніца, -цы ж.
покли́кать сов., прост. паклі́каць.
покло́н пакло́н, -ну м.;
земно́й покло́н зямны́ пакло́н;
сде́лать о́бщий покло́н зрабі́ць агу́льны пакло́н (паклані́цца ўсім прысу́тным);
поклоне́ние паклане́нне, -ння ср.;
поклони́ться сов. паклані́цца; (приветствовать) прывіта́цца, павіта́цца, паздаро́ўкацца (з кім);
покло́нник в разн. знач. пакло́ннік, -ка м.;
покло́нница пакло́нніца, -цы ж.;
поклоня́ться несов. пакланя́цца.
покля́нчить сов., прост. пакле́нчыць, (долго) папакле́нчваць, папакле́нчыць, пака́нькаць, (долго, неоднократно) разг. папака́нькаць.
покля́сться сов. пакля́сціся; (клятвенно уверить) прысягну́ць, разг. прысягну́цца.