обесси́левший прил. абяссі́лены, знясі́лены;
обесси́ление абяссі́ленне, -ння ср., знясі́ленне, -ння ср.;
обесси́ленный абяссі́лены, знясі́лены;
обесси́леть сов. абяссі́лець, знясі́ліцца;
обесси́ливание абяссі́льванне, -ння ср., знясі́льванне, -ння ср.;
обесси́ливать несов. абяссі́льваць, знясі́льваць;
обесси́ливаться возвр., страд. абяссі́львацца, знясі́львацца;
обесси́лить сов. абяссі́ліць, знясі́ліць;
обесси́литься абяссі́ліцца, знясі́ліцца.
обессла́вить сов. абнясла́віць, знясла́віць; (опозорить) зга́ньбіць, зганьбава́ць;