Verbum

пика́п піка́п, -па м.

пи́кать несов. пі́каць.

пике́​^I текст.

1. сущ. піке́ нескл., ср.;

2. прил. піке́ нескл.

пике́​^II ав. піке́ нескл., ср.

пике́йный піке́йны.

пике́т​^I воен., полит. піке́т, -та м.;

передово́й пике́т перадавы́ піке́т.

пике́т​^II геод. піке́т, -та м.

пике́т​^III карт. піке́т, -та м.

пикета́ж геод. пікета́ж, -жу м.;

пикетажи́ст пікетажы́ст, -та м.;