Verbum

митингу́ющий

1. прич. які́ (што) мітынгу́е;

2. сущ. мітынго́вец, -го́ўца м.

митка́левый техн. міткалёвы;

митка́ль мітка́ль, -лю́ м.

мито́з биол. міто́з, -зу м.

ми́тра церк. мі́тра, -ры ж.

митралье́за воен. мітралье́за, -зы ж.

митрополи́т церк. мітрапалі́т, -та м.;

митрополи́чий мітрапалі́цкі;

митропо́лия церк. мітрапо́лія, -ліі ж.

ми́ттель тип. мі́таль, -лю м.