Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

про́тив

1. предлог с род. су́праць, супро́ць, обл. про́ці (каго, чаго); (напротив) насу́праць, насупро́ць, обл. напро́ці;

про́тив его́ ожида́ний су́праць (супро́ць) яго́ спадзява́нняў;

он настро́ен про́тив меня́ ён настро́ены су́праць (супро́ць) мяне́;

лека́рство про́тив ревмати́зма ле́кі су́праць (супро́ць) рэўматы́зму;

рост проду́кции про́тив про́шлого го́да рост праду́кцыі су́праць (супро́ць) міну́лага го́да;

про́тив до́ма — сад насу́праць (насупро́ць) до́ма — сад;

про́тив ве́тра су́праць (супро́ць, насу́праць, насупро́ць) ве́тру;

2. в знач. сказ. су́праць, супро́ць;

кто про́тив? хто су́праць (супро́ць)?

про́тивень м. бля́ха, -хі ж.

противи́тельный / противи́тельный сою́з грам. супраці́ўны злу́чнік.

проти́виться несов. праці́віцца; (сопротивляться) супраціўля́цца;

проти́вник в разн. знач. праці́ўнік, -ка м.;

проти́вница праці́ўніца, -цы ж.

проти́вноI предлог с дат., книжн. су́праць, супро́ць (чаго);

поступи́ть проти́вно со́вести зрабі́ць су́праць (супро́ць) сумле́ння.

проти́вноII нареч., безл., в знач. сказ. агі́дна, бры́дка, пры́кра;

слу́шать проти́вно слу́хаць пры́кра;

э́то проти́вно гэ́та агі́дна.

проти́вное сущ. проціле́глае, -лага ср.; адваро́тнае, -нага ср.;

доказа́тельство от проти́вного до́каз ад проціле́глага.

проти́вныйI книжн.

1. (противоположный) проціле́глы, супрацьле́глы; (обратный) адваро́тны;

проти́вный ве́тер проціле́глы ве́цер;

проти́вное мне́ние проціле́глая (супрацьле́глая) ду́мка;

2. (враждебный) супраці́ўны; (противоречащий) пярэ́члівы, супярэ́чны;

проти́вные сто́роны супраці́ўныя бакі́;

де́йствие, проти́вное зако́ну дзе́янне, супярэ́чнае зако́ну;

в проти́вном слу́чае у адваро́тным вы́падку.