Verbum

битко́м нареч. бітко́м.

би́тник бі́тнік, -ка м.;

би́тничество бі́тніцтва, -ва ср.

бито́чки уменьш., кул. біто́чкі, -каў мн.;

бито́чек ед. біто́чак, -чка м.

би́ту́м геол., хим. бі́ту́м, -му м.

битумиза́ция бітуміза́цыя, -цыі ж.

битуминиза́ция бітумініза́цыя, -цыі ж.;

битуминизи́рование бітумінізава́нне, -ння ср.;

битумини́рованный бітуміні́раваны;

битумино́зный спец. бітуміно́зны.