любопы́тный
1. прил. (отличающийся любопытством) ціка́ўны; (любознательный) дапы́тлівы; (заинтересованный) заціка́ўлены;
2. прил. (интересный) ціка́вы;
любопы́тство ср. ціка́ўнасць, -ці ж.; дапы́тлівасць, -ці ж.; заціка́ўленасць, -ці ж.;
любопы́тствовать несов. ціка́віцца;
любопы́тствующий прил. ціка́ўны.
лю́бушка ласк., фольк. лю́бка, -кі ж., лю́бачка, -кі ж.
Лю́бча г.п. Лю́бча, -чы ж.
лю́бящий
1. прич. які́ (што) лю́біць; які́ (што) каха́е; см. люби́ть;
2. прил. (исполненный любви) лю́бячы;
лю́бящая мать лю́бячая ма́ці;
3. прил. (выражающий любовь) лю́басны;
лю́бящий взгляд лю́басны по́гляд.
лю́верс мор. лю́верс, -са м.
лю́гер мор. лю́гер, -ра м.