Verbum

минда́левые мн., сущ., бот. мінда́левыя, -вых;

минда́левый мінда́левы;

минда́лина в разн. знач. мінда́ліна, -ны ж.;

минда́ль бот. мінда́ль, род. (о растении) мінда́ля и (о плоде и семенах) мінда́лю м.;

минда́льничать несов., разг. мінда́льнічаць;

минда́льный мінда́льны, мінда́левы.

миндана́вский міндана́ўскі.

Миндана́о

1. (остров) Міндана́о нескл., м.;

2. (море) Міндана́о нескл., ср.

минера́л мінера́л, -лу м.;

минерализа́тор мінераліза́тар, -ра м.;