Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

гнездо́ в разн. знач. гняздо́, -да́ ср.;

во́лчье гнездо́ во́ўчае гняздо́;

гнездо́ грибо́в гняздо́ грыбо́ў;

гнездо́ контрреволю́ции гняздо́ контррэвалю́цыі;

пулемётное гнездо́ кулямётнае гняздо́;

слова́ одного́ гнезда́ сло́вы аднаго́ гнязда́;

вить (свить) себе́ гнездо́ віць (звіць) сабе́ гняздо́;

оси́ное гнездо́ асі́нае гняздо́;

гнездова́ние гнездава́нне, -ння ср.;

гнездова́ться несов. гнездава́цца, гняздзі́цца.

гнездо́вка ж., бот. гняздо́ўнік, -ку м.

гнездово́й гнездавы́.

гнездо́вье гняздо́ўе, -до́ўя ср., гне́здзішча, род. гне́здзішча ср.

гнейс геол. гнейс, род. гне́йсу м.;

гнейсовый гне́йсавы.

гнести́ несов.

1. уст. душы́ць, ці́снуць, гне́сці;

2. перен. (приводить в подавленное состояние) гне́сці, му́чыць;

тоска́ гнетёт нуда́ гняце́;

3. (притеснять) прыгнята́ць.

гнету́щий

1. прич. які́ (што) ду́шыць, які́ (што) ці́сне, які́ (што) гняце́, які́ (што) му́чыць; які́ (што) прыгнята́е; см. гнести́;

2. прил. ця́жкі; (мрачный) пану́ры.