гнездо́ в разн. знач. гняздо́, -да́ ср.;
во́лчье гнездо́ во́ўчае гняздо́;
гнездо́ грибо́в гняздо́ грыбо́ў;
гнездо́ контрреволю́ции гняздо́ контррэвалю́цыі;
пулемётное гнездо́ кулямётнае гняздо́;
слова́ одного́ гнезда́ сло́вы аднаго́ гнязда́;
◊
вить (свить) себе́ гнездо́ віць (звіць) сабе́ гняздо́;
оси́ное гнездо́ асі́нае гняздо́;
гнездова́ние гнездава́нне, -ння ср.;
гнездова́ться несов. гнездава́цца, гняздзі́цца.
гнездо́вка ж., бот. гняздо́ўнік, -ку м.
гнездо́вье гняздо́ўе, -до́ўя ср., гне́здзішча, род. гне́здзішча ср.
гнейс геол. гнейс, род. гне́йсу м.;
гнести́ несов.
1. уст. душы́ць, ці́снуць, гне́сці;
2. перен. (приводить в подавленное состояние) гне́сці, му́чыць;
тоска́ гнетёт нуда́ гняце́;
3. (притеснять) прыгнята́ць.
гнету́щий
1. прич. які́ (што) ду́шыць, які́ (што) ці́сне, які́ (што) гняце́, які́ (што) му́чыць; які́ (што) прыгнята́е; см. гнести́;
2. прил. ця́жкі; (мрачный) пану́ры.