Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

проку́с м.

1. (действие) праку́с, -су м., праку́сванне, -ння ср.;

2. (рана от укуса, прокушенное место) праку́с, -су м.;

прокуса́ть сов.

1. (прокусить во многих местах) разг. папраку́сваць;

2. (кусать в течение какого-л. времени) пракуса́ць;

комары́ проку́сали всю ночь камары́ пракуса́лі ўсю ноч;

прокуси́ть сов. (насквозь прогрызть) пракусі́ць, мног. папраку́сваць;

проку́сывание праку́сванне, -ння ср.;

проку́сывать несов. праку́сваць; см. прокуса́ть, прокуси́ть;

проку́сываться страд. праку́свацца.

прокути́ть сов.

1. (какое-л. время) прагуля́ць, прап’я́нстваваць;

2. (истратить на кутежи) прагуля́ць, прапі́ць, мног. папрапіва́ць;

прокути́ться разг. прагуля́цца, прапі́цца.

проку́ченный прагуля́ны, прапі́ты;

проку́чивание прагу́льванне, -ння ср., прапіва́нне, -ння ср.;