Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

проковыря́ться прост. пракалупа́цца.

проко́л м.

1. (действие) прако́л, -лу м., прако́лванне, -ння ср.;

2. (отверстие) прако́л, -лу м.

прокола́чивание прабіва́нне, -ння ср.;

прокола́чивать несов. прабіва́ць;

прокола́чиваться страд. прабіва́цца.

проколеси́ть сов., разг. пракалясі́ць; (проездить) прае́здзіць; (проходить) прахадзі́ць.

проко́лка ж. прако́лка, -кі ж., прако́лванне, -ння ср.

проколоти́ть сов., разг.

1. прабі́ць, мног. папрабіва́ць;

2. (некоторое время) прабі́ць.

проко́лотый прако́латы, мног. папрако́лваны; см. проколо́тьI.

проколо́тьI сов.

1. (коля, сделать в чём-л. сквозное отверстие) пракало́ць, мног. папрако́лваць;

2. (ранить кого-л. колющим оружием) пракало́ць, мног. папрако́лваць.