пропа́рывать
Verbum
анлайнавы слоўнікпропа́рываться
пропасти́
пропасти́сь прапа́свіцца.
про́пасть
1. (обрыв, бездна) про́рва, -вы
доро́га над про́пастью даро́га над про́рвай (бе́зданню, бяздо́ннем, прадо́ннем);
2.
3. (множество)
у меня́ про́пасть дел у мяне́ про́цьма (бе́зліч) спраў;
◊
про́пасти на тебя́ нет
тьфу, про́пасть! цьфу, згінь ты!
пропа́сть
пропа́ли докуме́нты прапа́лі (зні́клі) дакуме́нты;
зре́ние пропа́ло зрок прапа́ў;
охо́та пропа́ла ахво́та адпа́ла;
цветы́ пропа́ли от моро́за кве́ткі прапа́лі (згі́нулі) ад маро́зу;
мно́го вре́мени у меня́ пропа́ло да́ром шмат ча́су ў мяне́ прапа́ла дарма́;
пропа́сть бе́з вести прапа́сці (згі́нуць) без ве́сткі;
◊
пиши́ пропа́ло! пішы́ прапа́ла!;
или пан, или пропа́л
пропади́ про́падом! згінь-прападзі́!
пропаха́ть
1. праара́ць; (вспахать) узара́ць;
2. (о пропашных культурах) абагна́ць;
пропа́хивание
1. право́рванне, -ння
2. абганя́нне, -ння
пропа́хиватьI
1. право́рваць; (вспахивать) узо́рваць;
2. (о пропашных культурах) абганя́ць.