Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

лиша́йный бот., мед. ліша́йны.

лиша́ть несов. пазбаўля́ць; см. лиши́ть;

лиша́ться

1. стра́чваць, тра́ціць (каго, што), застава́цца (без каго, чаго); см. лиши́ться;

2. страд. пазбаўля́цца.

ли́шек прост. лі́шак, род. лі́шку м.

лише́нец лішэ́нец, -нца м.

лише́ние ср.

1. (действие) пазбаўле́нне, -ння ср.;

лише́ние свобо́ды пазбаўле́нне во́лі;

лише́ние гражда́нских прав юр. пазбаўле́нне грамадзя́нскіх праў (право́ў);

2. (потеря) стра́та, -ты ж.;

3. лише́ния мн. (недостатки) няго́ды, род. няго́д; (материальные) няста́ча, -чы ж.; ліхту́га, -гі ж., ліхі́я прыго́ды; няшча́сце, -ця ср.; го́ра, -ра ср.;

терпе́ть лише́ния цярпе́ць няго́ды (няста́чу);

перенести́ мно́го лише́ний перажы́ць (перане́сці) мно́га няго́д (го́ра, няшча́сця, ліхі́х прыго́д).

лише́нка лішэ́нка, -кі ж.

лише́нческий лішэ́нскі.

лишённый пазба́ўлены;

быть лишённым чего́-л. не мець чаго́е́будзь (быць пазба́ўленым чаго́е́будзь);

он лишён чу́вства ме́ры ён не ма́е (пазба́ўлены) пачуцця́ ме́ры.

лиши́ть сов. пазба́віць;

лиши́ть жи́зни пазба́віць жыцця́, зве́сці са све́ту;

лиши́ть свобо́ды пазба́віць во́лі, зняво́ліць;

лиши́ть прав пазба́віць право́ў (праў);

лиши́ть кого́-л. насле́дства пазба́віць каго́е́будзь спа́дчыны;

лиши́ть кро́ва пазба́віць прыту́лку (прыста́нку);

лиши́ть себя́ удово́льствия пазба́віць сябе́ прые́мнасці;