гнездо́вье гняздо́ўе, -до́ўя ср., гне́здзішча, род. гне́здзішча ср.
гнейс геол. гнейс, род. гне́йсу м.;
гнести́ несов.
1. уст. душы́ць, ці́снуць, гне́сці;
2. перен. (приводить в подавленное состояние) гне́сці, му́чыць;
тоска́ гнетёт нуда́ гняце́;
3. (притеснять) прыгнята́ць.
гнету́щий
1. прич. які́ (што) ду́шыць, які́ (што) ці́сне, які́ (што) гняце́, які́ (што) му́чыць; які́ (што) прыгнята́е; см. гнести́;
2. прил. ця́жкі; (мрачный) пану́ры.
гнёздышко уменьш.-ласк. гняздзе́чка, -ка ср.
гнёт
1. (тяжесть) цяжа́р, -ру м.;
под гнётом судьбы́ перен. пад цяжа́рам лёсу;
2. (притеснение) прыгнёт, -ту м., уці́ск, -ку м.;
3. (жердь для прижимания сена, снопов) разг. рубе́ль, -бля́ м.
гние́ние гніе́нне, -ння ср.; разг. гніццё, -цця́ ср.
гниле́ц с.-х. гніле́ц, -льцу́ м.