Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

Прадмова Скарачэнні

высту́живать несов., прост. высту́джваць;

высту́живаться возвр., страд. высту́джвацца.

вы́стукать сов., в разн. знач. вы́стукаць.

высту́кивание высту́кванне, -ння ср.;

высту́кивать несов., в разн. знач. высту́кваць;

высту́киваться страд. высту́квацца.

вы́ступ вы́ступ, -па м.;

выступа́ть несов.

1. (выдаваться вперёд) выступа́ць, вытырка́цца;

2. в др. знач. выступа́ць; выхо́дзіць; см. вы́ступить;

выступа́ющий

1. прич. які́ (што) выступа́е, які́ (што) вытырка́ецца; які́ (што) выхо́дзіць; см. выступа́ть;

2. в знач. сущ. (оратор, тот, кто публично выступает где-л.) выступо́вец, -по́ўца м., прамо́ўца, -цы м., выступа́льнік, -ка.

вы́ступить сов.

1. (выдаться вперёд) вы́ступіць, вы́тыркнуцца;

2. в др. знач. вы́ступіць; вы́йсці;

из толпы́ вы́ступила же́нщина з нато́ўпу вы́ступіла (вы́йшла) жанчы́на;

полк вы́ступил в похо́д полк вы́ступіў у пахо́д;

вода́ вы́ступила из берего́в вада́ вы́йшла з бераго́ў;

вы́ступить из преде́лов благоразу́мия перен. вы́йсці за ме́жы асцяро́жнасці;

слёзы вы́ступили на глаза́х слёзы вы́ступілі на вача́х;

вы́ступить в печа́ти вы́ступіць у дру́ку;

вы́ступить с ре́чью вы́ступіць з прамо́вай;

вы́ступить про́тив прое́кта вы́ступіць су́праць прае́кта;