Verbum

śruta

ж. с.-г.

1. мука грубага памолу;

śruta żytnia — жытняя мука грубага памолу;

śruta jęczmienna — ячная мука грубага памолу;

2. драблёнае, кармавое збожжа

śrutować

незак. с.-г. драбіць

śrutownik

м. с.-г. драбілка

św.

1. = świadek — сведка;

2. = święty — святы; св.

świadczenie

świadczeni|e

н.

1. сведчанне; пацверджанне;

2. плата; выплата;

3. ~a мн. павіннасці;

~a na rzecz państwa — дзяржаўныя пастаўкі;

~a w naturze — натуральныя пастаўкі

świadczyć

незак.

1. сведчыць;

2. рабіць паслугі

świadczyć się

незак. спасылацца

świadectwo

н. пасведчанне, атэстат;

świadectwo dojrzałości — атэстат сталасці

świadek

świad|ek

м. сведка;

wezwać na ~ka — выклікаць у якасці сведкі (за сведку)

świadomie

свядома