Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2026/01, актуальны правапіс)

Скарачэнні

про́сценька

прыслоўе

станоўч. выш. найвыш.
про́сценька - -

Крыніцы: piskunou2012.

про́сценькі

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. про́сценькі про́сценькая про́сценькае про́сценькія
Р. про́сценькага про́сценькай
про́сценькае
про́сценькага про́сценькіх
Д. про́сценькаму про́сценькай про́сценькаму про́сценькім
В. про́сценькі (неадуш.)
про́сценькага (адуш.)
про́сценькую про́сценькае про́сценькія (неадуш.)
про́сценькіх (адуш.)
Т. про́сценькім про́сценькай
про́сценькаю
про́сценькім про́сценькімі
М. про́сценькім про́сценькай про́сценькім про́сценькіх

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, tsblm1996, tsbm1984.

про́сціна

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне

адз. мн.
Н. про́сціна про́сціны
Р. про́сціны про́сцін
Д. про́сціне про́сцінам
В. про́сціну про́сціны
Т. про́сцінай
про́сцінаю
про́сцінамі
М. про́сціне про́сцінах

Крыніцы: piskunou2012.

про́сцінка

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне

адз. мн.
Н. про́сцінка про́сцінкі
Р. про́сцінкі про́сцінак
Д. про́сцінцы про́сцінкам
В. про́сцінку про́сцінкі
Т. про́сцінкай
про́сцінкаю
про́сцінкамі
М. про́сцінцы про́сцінках

Крыніцы: piskunou2012.

про́сып

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне

адз.
Н. про́сып
Р. про́сыпу

Крыніцы: krapivabr2012, nazounik2008, piskunou2012, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

про́сьба

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, жаночы род, 2 скланенне

адз. мн.
Н. про́сьба про́сьбы
Р. про́сьбы про́сьбаў
Д. про́сьбе про́сьбам
В. про́сьбу про́сьбы
Т. про́сьбай
про́сьбаю
про́сьбамі
М. про́сьбе про́сьбах

Крыніцы: krapivabr2012, nazounik2008, piskunou2012, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

про́сьбіт

назоўнік, агульны, адушаўлёны, асабовы, мужчынскі род, 1 скланенне

адз. мн.
Н. про́сьбіт про́сьбіты
Р. про́сьбіта про́сьбітаў
Д. про́сьбіту про́сьбітам
В. про́сьбіта про́сьбітаў
Т. про́сьбітам про́сьбітамі
М. про́сьбіце про́сьбітах

Крыніцы: krapivabr2012, nazounik2008, piskunou2012, sbm2012, tsbm1984.

про́сьбітка

назоўнік, агульны, адушаўлёны, асабовы, жаночы род, 2 скланенне

адз. мн.
Н. про́сьбітка про́сьбіткі
Р. про́сьбіткі про́сьбітак
Д. про́сьбітцы про́сьбіткам
В. про́сьбітку про́сьбітак
Т. про́сьбіткай
про́сьбіткаю
про́сьбіткамі
М. про́сьбітцы про́сьбітках

Крыніцы: krapivabr2012, nazounik2008, piskunou2012, sbm2012, tsbm1984.

про́сьбітна

прыслоўе

станоўч. выш. найвыш.
про́сьбітна - -

Крыніцы: piskunou2012.

про́сьбітны

прыметнік, адносны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. про́сьбітны про́сьбітная про́сьбітнае про́сьбітныя
Р. про́сьбітнага про́сьбітнай
про́сьбітнае
про́сьбітнага про́сьбітных
Д. про́сьбітнаму про́сьбітнай про́сьбітнаму про́сьбітным
В. про́сьбітны (неадуш.)
про́сьбітнага (адуш.)
про́сьбітную про́сьбітнае про́сьбітныя (неадуш.)
про́сьбітных (адуш.)
Т. про́сьбітным про́сьбітнай
про́сьбітнаю
про́сьбітным про́сьбітнымі
М. про́сьбітным про́сьбітнай про́сьбітным про́сьбітных

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, prym2009, sbm2012.