бара́н I, -на́ м.
1. (животное) бара́н;
2. обл. (птица) бека́с;
3. бран. бара́н;
◊ упе́рціся як б. — упере́ться как бара́н;
як б. на но́выя варо́ты (глядзе́ць) — как бара́н на но́вые воро́та (смотре́ть);
як б. у аптэ́цы — как бара́н в апте́ке;
(разбіра́цца) як б. у бі́бліі — (разбира́ться) как бара́н в би́блии
бара́н II, -на́ м., стол. медве́дка ж.
барана́ ж., с.-х. борона́
баранавало́к м., обл. боронова́льщик
баранава́льшчык м. боронова́льщик, борони́льщик
баранава́льшчыца ж. боронова́льщица, борони́льщица
баранава́нне ср. боронова́ние, бороньба́ ж.
баранава́цца несов., страд. борони́ться, боронова́ться; борозди́ться; см. баранава́ць
баранава́ць несов.
1. борони́ть, боронова́ть;
2. (оставлять борозду) борозди́ть;
жэ́рдка ~ва́ла зямлю́ — жердь борозди́ла зе́млю;
◊ б. нага́мі — борони́ть нога́ми; заплета́ться
бара́навіцкі бара́новичский