Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

зля́мчыць сов., см. злямцава́ць

зля́паны разг. сля́панный, сварга́ненный; сва́лянный; отва́лянный; см. зля́паць

зля́паць сов., разг. (сделать кое-как) сля́пать, сварга́нить; сваля́ть; отваля́ть

зляпі́цца сов. слепи́ться;

лісты́ кні́гі ~пі́ліся — листы́ кни́ги слепи́лись

зляпі́ць сов.

1. в разн. знач. слепи́ть; (построить наспех — ещё) сгороди́ть;

з. гняздо́ — слепи́ть гнездо́;

з. лісты́ папе́ры кле́ем — слепи́ть листы́ бума́ги кле́ем;

сяк-так ~пі́ў апавяда́нне — ко́е-ка́к слепи́л расска́з;

з. буда́н — слепи́ть (сгороди́ть) шала́ш;

2. слепи́ть; извая́ть;

з. бюст з глі́ны — слепи́ть (извая́ть) бюст из гли́ны;

з. снегаву́ю ба́бу — слепи́ть сне́жную ба́бу

зляпля́цца несов., см. зле́плівацца

зляпля́ць несов., см. зле́пліваць

злята́цца

I несов., прям., перен. слета́ться; см. зляце́цца

II сов., ав. (приобрести навык к совместным полётам) слета́ться;

лётчыкі звяна́ до́бра ~та́ліся — лётчики звена́ хорошо́ слета́лись

злята́ць

I несов.

1. (летя, спускаться) слета́ть; (о птицах — ещё) спа́рхивать;

2. (взлетая, покидать какое-л. место) слета́ть, улета́ть;

3. разг. (падать сверху) слета́ть;

4. (срываться со своего места, отделившись от чего-л.) слета́ть;

5. (быстро спускаться) слета́ть;

1-5 см. зляце́ць 1-4, 6

II сов. (куда-л. и обратно) слета́ть;

з. на самалёце ў Пары́ж — слета́ть на самолёте в Пари́ж

зляце́цца сов., прям., перен. слете́ться;

е́лася груганнё — слете́лось вороньё;

на шум ~це́ліся дзе́ці — на шум слете́лись де́ти