зва́лены I в разн. знач. сва́ленный; сбро́шенный; опроки́нутый; своро́ченный; накренённый; сражённый; см. звалі́ць I
зва́лены II сва́лянный, ука́танный; см. звалі́ць II
звалі́цца I сов., в разн. знач. свали́ться; (вниз — ещё) упа́сть; свороти́ться; (о самолёте, машине, корабле — ещё) накрени́ться; сверну́ться;
з во́за ~лі́ўся сноп — с во́за свали́лся (упа́л) сноп;
ён уве́сь час дрэ́нна адчува́ў сябе́ і, нарэ́шце, ~лі́ўся — он всё время пло́хо себя́ чу́вствовал и, наконе́ц, свали́лся;
~лі́лася на мяне́ ця́жкая спра́ва — свали́лось на меня́ тру́дное де́ло;
◊ гара́ з плячэ́й ~лі́лася — гора́ с плеч свали́лась;
як з не́ба ~лі́ўся — как с не́ба свали́лся;
ка́мень з сэ́рца ~лі́ўся (спаў) — ка́мень с се́рдца свали́лся
звалі́цца II сов. сваля́ться, уката́ться;
сукно́ до́бра ~лі́лася — сукно́ хорошо́ сваля́лось (уката́лось)
звалі́ць I сов., в разн. знач. свали́ть; (заставить упасть — ещё) сбро́сить; (повалить набок — ещё) опроки́нуть; свороти́ть; (самолёт, машину, корабль — ещё) накрени́ть; (выстрелом — ещё) срази́ть;
з. ля́мпу — свали́ть (опроки́нуть) ла́мпу;
з. з ног — свали́ть с ног;
з. дро́вы ў ку́чу — свали́ть дрова́ в ку́чу;
з. се́на з во́за — свали́ть се́но с теле́ги;
хваро́ба ~лі́ла яго́ — боле́знь свали́ла его́;
з. віну́ на і́ншага — свали́ть вину́ на друго́го;
з. з плячэ́й — сбро́сить (свали́ть) с плеч;
з. на ле́вы бок — своротить на ле́вый бок;
з. самалёт на пра́вае крыло́ — свали́ть (накрени́ть) самолёт на пра́вое крыло́;
◊ з. з хво́рай галавы́ на здаро́вую — свали́ть с больно́й головы́ на здоро́вую
звалі́ць II сов. сваля́ть, уката́ть;
з. сукно́ — сваля́ть (уката́ть) сукно́
звало́чаны в разн. знач. ста́щенный; стя́нутый; уволочённый; унесённый; см. звалачы́
зва́льванне ср. сва́ливание, сва́лка ж., сбра́сывание; опроки́дывание; свора́чивание; см. зва́льваць I
зва́львацца I несов.
1. в разн. знач. сва́ливаться; (вниз — ещё) па́дать; свора́чиваться; (о самолёте, машине, корабле — ещё) накреня́ться; см. звалі́цца I;
2. страд. сва́ливаться; сбра́сываться; опроки́дываться; свора́чиваться; накреня́ться; см. зва́льваць I
зва́львацца II несов.
1. сва́ливаться, ука́тываться; см. звалі́цца II;
2. страд. валя́ться, ука́тываться, свойла́чиваться; см. зва́льваць II
зва́льваць I несов., в разн. знач. сва́ливать; (заставлять упасть — ещё) сбра́сывать; (валить набок — ещё) опроки́дывать; свора́чивать; (самолёт, машину, корабль — ещё) накреня́ть; (выстрелом — ещё) сража́ть; см. звалі́ць I
зва́льваць II несов. валя́ть, ука́тывать; свойла́чивать; см. звалі́ць II
звальне́нне ср.
1. увольне́ние; смеще́ние; отстране́ние; устране́ние;
2. отчисле́ние;
1, 2 см. звальня́ць;
○ біле́т аб ~нні — увольни́тельный биле́т;
пасве́дчанне аб ~нні — увольни́тельное свиде́тельство;
запі́ска аб ~нні — увольни́тельная запи́ска
зва́льны (предназначенный для свалки) сва́льный;
~ная пры́стань — сва́льная при́стань