Verbum

зіхаце́нне ср.

1. сия́ние, сверка́ние; блиста́ние;

2. игра́ ж.;

1, 2 см. зіхаце́ць

зіхаце́ць несов.

1. сия́ть, сверка́ть, блиста́ть, блесте́ть;

~це́лі зо́ркі — сия́ли (сверка́ли, блиста́ли) звёзды;

2. (сверкать, переливаясь) игра́ть;

з. усі́мі ко́лерамі вясёлкі — игра́ть все́ми цвета́ми ра́дуги

зіхо́ткі разг., см. зіхатлі́вы

зіхце́нне ср., см. зіхаце́нне

зіхце́ць несов., разг., см. зіхаце́ць

зія́нне ср., лингв. зия́ние