грузд (род. грузда́) м., бот. груздь;
◊ назва́ўся ~до́м, лезь у кош — посл. назва́лся груздём, полеза́й в ку́зов
грузі́ла ср., рыб. грузи́ло
грузі́цца несов., возвр., страд. грузи́ться
грузі́ць несов. грузи́ть
гру́зка нареч. вя́зко; то́пко; см. гру́зкі
гру́зкасць ж. вя́зкость; то́пкость; см. гру́зкі
гру́зкі (о почве) вя́зкий; (о болоте) то́пкий
гру́зна нареч. гру́зно
грузнава́ты грузнова́тый
гру́знасць ж. гру́зность