Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

вы́зубіць сов. (наделать зазубрин) зазубри́ть, иззубри́ть, вы́зубрить;

в. нож — зазубри́ть (иззубри́ть, вы́зубрить) нож

вы́зублены зазу́бленный, иззу́бренный, вы́зубренный

вызу́блівацца несов., возвр., страд. зубри́ться, зазу́бриваться, иззу́бриваться, вызу́бриваться

вызу́бліваць несов. (делать зазубрины) зубри́ть, зазу́бривать, иззу́бривать, вызу́бривать; см. вы́зубіць

вы́зубраны вы́зубренный, вы́долбленный; см. вы́зубрыць

вызу́брывацца несов., страд. вызу́бриваться, выда́лбливаться; см. вызу́брываць

вызу́брываць несов., школ., разг. вызу́бривать, выда́лбливать

вы́зубрыць сов., школ., разг. вы́зубрить, вы́долбить

вызыва́нне ср.

1. вызыва́ние, вы́зов м.; см. вызыва́ць 1;

2. выма́нивание, вызыва́ние, вы́зов м.; см. вызыва́ць 3

вызыва́цца несов.

1. вызыва́ться; см. вы́звацца;

2. страд. вызыва́ться; выма́ниваться; возбужда́ться; внуша́ться; порожда́ться, зарожда́ться, роня́ться; поселя́ться, сели́ться; навлека́ться; причиня́ться; см. вызыва́ць