свя́та I ср. пра́здник м.; пра́зднество;
◊ бу́дзе і на на́шай ву́ліцы с. — погов. бу́дет и на на́шей у́лице пра́здник;
калі́ то́е с. бу́дзе — погов. ули́та е́дет, когда́-то бу́дет
свя́та II нареч. свя́то;
с. захо́ўваць па́мяць аб загі́нуўшых барацьбіта́х за свабо́ду — свя́то храни́ть па́мять о поги́бших борца́х за свобо́ду
свя́тасць ж., в разн. знач. свя́тость; см. святы́ 1, 2
святата́тнік м., рел., перен. святота́тец
святата́цкі рел., перен. святота́тственный
святата́цтва ср., рел., перен. святота́тство
свята́я сущ., рел. свята́я
святая́ннік, -ку м., бот. зверобо́й
святая́ннікавы бот. зверобо́йный
святая́ннікавыя сущ., мн., бот. зверобо́йные