даві́льня ж., спец. дави́льня
даві́льшчык м. дави́льщик
даві́льшчыца ж. дави́льщица
даві́ты дови́тый; см. даві́ць
даві́цца I сов. (кончить виться) дови́ться
даві́цца II несов.
1. (с трудом проглатывать) дави́ться;
2. см. душы́цца I 1
даві́ць сов. (окончить витьё) дови́ть
даво́дачны тех. дово́дочный
даво́дзіцца
I несов., безл. доводи́ться, случа́ться; приходи́ться, приводи́ться;
яму́ д. мно́га — працава́ць ему́ прихо́дится мно́го рабо́тать
II несов. (быть в родстве) приходи́ться;
ён д. яму́ дзя́дзькам — он прихо́дится ему́ дя́дей
III несов., страд. доводи́ться; пригоня́ться; см. даво́дзіць I
IV несов., страд. дока́зываться; см. даво́дзіць II
даво́дзіць I несов.
1. в разн. знач. доводи́ть;
2. пригоня́ть;
1, 2 см. даве́сці I
даво́дзіць II несов. (приводить доказательства) дока́зывать
даво́дка ж., тех. дово́дка