Verbum

біметалі́зм, -му м., эк. биметалли́зм

біметалі́чны биметалли́ческий

бімс м., мор. бимс

бінакуля́рны бинокуля́рный

бінаміна́льны мат. биномина́льный

біна́рны бина́рный;

○ ~ная збро́я — бина́рное ору́жие

біндзю́жнік м., обл., см. балаго́л

біно́кль м. бино́кль

біно́м м., мат. бино́м

бінт (род. бі́нту) м. бинт;

налажы́ць б. — наложи́ть бинт