Verbum

вінагра́днік, -ку м. виногра́дник

вінагра́дны виногра́дный

вінагра́дныя сущ., мн., бот. виногра́дные

вінаку́р м. виноку́р

вінаку́рны виноку́рный, виноку́ренный

вінаку́рня ж., уст. виноку́рня

вінаку́рства ср., см. вінакурэ́нне

вінакурэ́нне ср. винокуре́ние

вінаро́б м. виноде́л

вінаро́бны виноде́льческий, виноде́льный