зліў м.
1. (род. злі́ву) (действие) слив, сток;
2. (род. злі́ва) (устройство) слив, сток
злі́ўка ж.
1. спец. сли́вка, слив м.;
2. разг., только мн. (остатки от чего-л. слитого) сли́вки
зліўны́ в разн. знач. сливно́й;
з. пункт — сливно́й пункт;
з. жо́лаб — сливно́й жёлоб;
~но́е малако́ — сливно́е молоко́
злі́цца сов., в разн. знач. сли́ться;
руча́і злілі́ся ў рэ́чку — ручьи́ слили́сь в ре́чку;
смала́ зліла́ся ў камя́к — смола́ слила́сь в ком;
франты́ злілі́ся — фронты́ слили́сь;
з. з калекты́вам — сли́ться с коллекти́вом
зліццё ср.
1. в разн. знач. слия́ние;
з. рэк — слия́ние рек;
з. гу́каў — слия́ние зву́ков;
з. з навако́льнымі абста́вінамі — слия́ние с окружа́ющей обстано́вкой;
2. (действие) слив м.
зліць сов.
1. в разн. знач. слить;
з. ваду́ — слить во́ду;
з. гру́пы — слить гру́ппы;
з. малако́ з двух сло́ікаў у адзі́н — слить молоко́ из двух ба́нок в одну́;
2. (сплошь) зали́ть;
з. падло́гу вадо́й — зали́ть пол водо́й
злі́чаны сосчи́танный, сочтённый;
◊ дні з. — дни сочтены́
зліча́цца несов., возвр., страд., см. злі́чвацца
зліча́ць несов., см. злі́чваць
злі́чванне ср. сосчи́тывание