Verbum

віж м.

1. ист. доно́счик, разве́дчик;

2. обл. доно́счик, шпио́н

віжава́ць несов., разг. следи́ть, высле́живать, высма́тривать

ві́за ж. ви́за

візава́нне ср., разг., см. візі́раванне I

візава́цца несов., страд., разг., см. візі́равацца I

візава́ць несов., разг., см. візі́раваць I

візаві́

1. нареч. визави́;

2. сущ., нескл., м. и ж. визави́

візажы́ст м. визажи́ст

візажы́стка ж. визажи́стка

візанты́ец, -ты́йца м., ист. византи́ец