Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

закало́дзіць сов., разг. заколо́дить, засто́порить; зае́сть

закало́цца сов. заколо́ться;

з. кінжа́лам — заколо́ться кинжа́лом

закало́ць I сов.

1. в разн. знач. заколо́ть; (свинью — ещё) заре́зать, заби́ть;

з. штыко́м — заколо́ть штыко́м;

з. валасы́ — заколо́ть во́лосы;

2. забода́ть

закало́ць II сов. (начать колоть) заколо́ть;

о́ла ў пляча́хбезл. заколо́ло в спине́

закало́чаны разг. подбо́лтанный; см. закалаці́ць 3

закало́чваць несов., разг. подба́лтывать; см. закалаці́ць 3

закалу́пваць несов., разг., см. закалу́пліваць

закалупі́ць сов., разг. зацепи́ть, подде́ть

закалу́плены разг. заце́пленный, подде́тый

закалу́пліваць несов., разг. зацепля́ть, поддева́ть

закалупну́ць сов., однокр., разг. зацепи́ть, подде́ть