Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ПрадмоваСкарачэнні

гру́ндар м., эк. грю́ндер

гру́ндарскі грю́ндерский

гру́ндарства ср. грю́ндерство

грунт (род. гру́нту) м.

1. грунт, по́чва ж.;

мя́ккі г. — мя́гкий грунт, мя́гкая по́чва;

глі́ністы г. — гли́нистый грунт, гли́нистая по́чва;

2. жив. грунт, грунто́вка;

клеявы́ г. — клеево́й грунт, клеева́я грунто́вка;

3. разг. подпо́чвенный пласт;

4. перен. (основа) по́чва;

на гру́нце чаго-небудзь — на по́чве чего-л.;

не губля́ць гру́нту пад нага́мі — не теря́ть по́чвы под нога́ми;

стая́ць на цвёрдым гру́нце — стоя́ть на твёрдой по́чве;

вы́біць г. з-пад ног — вы́бить по́чву из-под ног;

нама́цваць (зандзі́раваць) г. — нащу́пывать (зонди́ровать) по́чву

грунтава́льнік м., спец. грунто́вщик

грунтава́льны грунтова́льный

грунтава́нне ср., спец. грунтова́ние

грунтава́ны грунто́ванный

грунтава́цца несов.

1. (опираться на что-л. в своих действиях, рассуждениях и т.п.) осно́вываться, бази́роваться, стро́иться;

2. страд. грунтова́ться; осно́вываться; стро́иться; см. грунтава́ць

грунтава́ць несов.

1. спец. грунтова́ть;

2. осно́вывать, бази́ровать, стро́ить;

г. свае́ до́казы — осно́вывать (бази́ровать, стро́ить) свои́ доказа́тельства