моло́ть несов.

1. мало́ць;

2. (пустословить, болтать) прост. мало́ць;

моло́ть вздор мало́ць лухту́; вярзці́ лухту́; пле́сці глу́пства;

моло́ть языко́м мало́ць (мянці́ць) языко́м;

мели́, Еме́ля, твоя́ неде́ля погов. мялі́, Апана́с, твой цяпе́р час;

языко́м мели́, а рука́м во́ли не дава́й погов. языко́м мялі́, а рука́м во́лі не дава́й.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

во́ля ж., в разн. знач. во́ля; (вольная жизнь — ещё) приво́лье ср.;

в. наро́да — зако́н — во́ля наро́да — зако́н;

у ва́шай во́лі — в ва́шей во́ле;

вы́йсці на во́лю — вы́йти на во́лю;

тут дзе́цям в. — тут де́тям приво́лье;

во́льнаму в. — во́льному во́ля;

в. ва́ша — во́ля ва́ша;

дава́ць во́лю — (каму) дава́ть во́лю (кому); потака́ть (кому);

даць во́лю рука́м — дать во́лю рука́м;

жале́зная в. — желе́зная во́ля;

лю́дзі до́брай во́лі — лю́ди до́брой во́ли;

на во́лю лёсу — на во́лю ро́ка; на произво́л судьбы́;

даць во́лю сляза́м — дать во́лю слеза́м;

даць во́лю сваі́м пачу́ццям — дать во́лю свои́м чу́вствам;

твая́ (яго́ і г.д.) до́брая в. — твоя́ (его́ и т.д.) до́брая во́ля;

па до́брай во́лі — по до́брой во́ле;

апо́шняя в. — после́дняя во́ля;

бо́жая в. (ла́ска) — а) во́ля бо́жья; б) ми́лость бо́жья;

браць во́лю — (над кім) брать во́лю (над кем);

во́льнаму в., шалёнаму по́лепосл. во́льному во́ля, а шально́му по́ле;

языко́м мялі́, а рука́м во́лі не дава́йпогов. языко́м мели́, а рука́м во́ли не дава́й

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

попа́сться

1. (встретиться, случиться) тра́піцца; папа́сціся;

по пути́ мне никто́ не попа́лся па даро́зе мне ніхто́ не тра́піўся (не папа́ўся);

2. (оказаться уличённым, пойманным или в каких-л. условиях против воли) папа́сціся;

вор, наконе́ц, попа́лся зло́дзей, нарэ́шце, папа́ўся;

попа́сться в плен папа́сціся ў пало́н;

попа́сться на у́дочку папа́сціся на ву́ду (на ву́дачку);

попа́сться на глаза́ тра́піцца на во́чы;

попа́сться по́д руку тра́піцца (тра́піць) пад руку́;

что попадётся што тра́піцца (пападзе́цца);

вот так попа́лся! вось дык папа́ўся (уско́чыў)!; (влопался) укляпа́ўся, уло́паўся!;

пе́рвый попа́вшийся пе́ршы сустрэ́чны.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

до́брый в разн. знач. до́бры;

до́брые глаза́ до́брыя во́чы;

до́брое де́ло до́брая спра́ва;

до́брые изве́стия до́брыя ве́сткі;

до́брый знако́мый до́бры знаёмы;

лю́ди до́брые уст., нар.-поэт. лю́дзі до́брыя;

оста́вить о себе́ до́брую па́мять разг. пакі́нуць аб сабе́ до́брую па́мяць;

до́брое у́тро до́брай ра́ніцы;

до́брый день до́бры дзень;

до́брой но́чи дабра́нач, до́брай но́чы;

бюро́ до́брых услу́г бюро́ до́брых паслу́г;

лю́ди до́брой во́ли лю́дзі до́брай во́лі;

будь добр будзь ла́ска́вы, зрабі́ ла́ску;

бу́дьте добры́ бу́дзьце ла́ска́вы, зрабі́це ла́ску;

чего́ до́брого чаго́ до́брага;

до́брый ге́ний до́бры ге́ній;

в до́брый час у до́бры час.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

свобо́да

1. в разн. знач. свабо́да, -ды ж.;

свобо́да во́ли свабо́да во́лі;

свобо́да сло́ва свабо́да сло́ва;

свобо́да печа́ти свабо́да дру́ку;

свобо́да собра́ний свабо́да схо́даў;

гражда́нские свобо́ды грамадзя́нскія свабо́ды;

полити́ческие свобо́ды паліты́чныя свабо́ды;

демократические свобо́ды дэмакраты́чныя свабо́ды;

предоста́вить кому́-л. по́лную свобо́ду де́йствовать даць каму́е́будзь по́ўную свабо́ду дзе́йнічаць;

свобо́да ли́чности свабо́да асо́бы;

соотноше́ние свобо́ды и необходи́мости филос. суадно́сіны свабо́ды і неабхо́днасці;

завоева́ть свобо́ду заваява́ць свабо́ду;

2. (воля) во́ля, -лі ж.;

вы́пустить птиц на свобо́ду вы́пусціць пту́шак на во́лю;

лиши́ть кого́-л. свобо́ды пазба́віць каго́е́будзь во́лі;

на свобо́де (в свободное время) у во́льны час (во́льным ча́сам, во́льнай часі́най).

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

лю́дзі ед. нет, в разн. знач. лю́ди;

малады́я л. — молоды́е лю́ди;

на (пры) людзя́х — на лю́дях;

ну і л.! — ну и лю́ди!;

вы́йсці (вы́біцца, прабі́цца) у л. — вы́йти (вы́биться, проби́ться) в лю́ди;

быва́ць у людзя́х (у кампа́ніі) — быва́ть в о́бществе;

людзе́й паба́чыць — люде́й повида́ть;

вы́весці ў л. — вы́вести в лю́ди;

л. до́брыя — честно́й наро́д; лю́ди до́брые;

ні сабе́, ні лю́дзям — ни себе́, ни лю́дям;

людзя́м у во́чы глядзе́ць — лю́дям в глаза́ смотре́ть;

л. до́брай во́лі — лю́ди до́брой во́ли;

на людзя́х і паме́рці не стра́шнапосл. на миру́ и смерть красна́;

свае́ л. — памярку́емсяпогов. сво́и лю́ди — сочтёмся;

паспе́х — людзя́м на смехпосл. поспеши́шь — люде́й насмеши́шь;

людзе́й слу́хай, а свой ро́зум майпосл. люде́й слу́шай, а свой ум име́й

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

сі́ла ж., в разн. знач. си́ла;

мець вялі́кую сі́лу — облада́ть большо́й си́лой;

прымяня́ць сі́лу — применя́ть си́лу;

у ро́сквіце сіл — в расцве́те сил;

цэнтрабе́жная с. — центробе́жная си́ла;

с. цяжа́ру — си́ла тя́жести;

раўнадзе́йная с. — равноде́йствующая си́ла;

с. прыцяжэ́ння зямлі́ — си́ла притяже́ния земли́;

с. то́ку — си́ла то́ка;

прадукцы́йныя сі́лы — производи́тельные си́лы;

с. во́лі — си́ла во́ли;

тво́рчыя сі́лы наро́да — тво́рческие си́лы наро́да;

узбро́еныя сі́лы — вооружённые си́лы;

сі́лы мі́ру — си́лы ми́ра;

ко́нская с.тех. лошади́ная си́ла;

рабо́чая с. — рабо́чая си́ла;

жыва́я с. — жива́я си́ла;

з пазі́цыі сі́лы — с пози́ции си́лы;

у сі́ле — в си́ле;

нячы́стая с. — нечи́стая си́ла;

сваі́мі сі́ламі — свои́ми (со́бственными) си́лами;

па ме́ры сіл — по ме́ре сил;

це́раз сі́лу — че́рез си́лу;

на по́ўную сі́лу — в по́лную си́лу;

з усі́х сіл — изо всех сил;

з аста́тніх сіл — из после́дних сил;

вы́біцца з сіл — вы́биться из сил;

убіра́цца ў сі́лу — набира́ться сил;

нія́кімі сі́ламі — никаки́ми си́лами;

ад сі́лы — от си́лы;

ко́лькі ёсць сі́лы — что есть си́лы;

кла́сці сі́лы — класть си́лы;

сабра́цца з сі́ламі — собра́ться с си́лами;

палажы́ць сі́лы — положи́ть си́лы;

с. (і) сало́му ло́міцьпосл. си́ла (и) соло́му ло́мит

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

до́бры

1. хоро́ший;

д. настро́й — хоро́шее настрое́ние;

~рыя ве́сткі — хоро́шие ве́сти;

~рая кні́га — хоро́шая кни́га;

~рыя ўмо́вы — хоро́шие усло́вия;

д. густ — хоро́ший вкус;

2. (чуткий, отзывчивый) до́брый;

3. (содержащий похвалу) хоро́ший, ле́стный;

д. во́дзыў — хоро́ший (ле́стный) о́тзыв;

4. (славный) до́брый;

~рае імя́ — до́брое и́мя;

пакі́нуць аб сабе́ ~рую па́мяць — оста́вить о себе́ до́брую па́мять;

5. (умелый, старательный) хоро́ший;

д. ма́йстар — хоро́ший ма́стер;

д. гаспада́р — хоро́ший хозя́ин;

6. (довольно большой) изря́дный, прили́чный, поря́дочный;

д. кава́лак — изря́дный кусо́к;

7. (благоприятный) хоро́ший, благотво́рный;

д. ўплыў — хоро́шее (благотво́рное) влия́ние;

8. (удачный) хоро́ший, благополу́чный;

д. вы́нік — хоро́ший (благополу́чный) результа́т;

9. съедо́бный;

д. грыб — съедо́бный гриб;

10. (приносящий благо) благода́тный;

д. клі́мат — благода́тный кли́мат;

11. (близкий) хоро́ший, до́брый;

д. знаёмы — хоро́ший (до́брый) знако́мый;

12. (о стороне материи) лицево́й;

д. бок — лицева́я сторона́;

д. ве́чар! — до́брый ве́чер!;

д. дзень! — до́брый день!; здра́вствуй(те);

~рай но́чы! — до́брой (споко́йной) но́чи!; прия́тного сна!;

д. ге́ній — до́брый ге́ний;

д. інтэ́рас! — хоро́шенькое де́ло!;

~рая ца́ца! — хоро́ш гусь!;

д. дзя́дзька — благоде́тель;

~рага патро́шку — хоро́шего понемно́жку;

лю́дзі ~рыя — честно́й наро́д; лю́ди до́брые;

у д. час — в до́брый час;

па ~рай во́лі — по до́брой во́ле;

~рая гадзі́на — би́тый час;

лю́дзі ~рай во́лі — лю́ди до́брой во́ли;

(калі́) на д. лад — (е́сли) по-настоя́щему; как поло́жено;

~рага сло́ва не ва́рты — до́брого сло́ва не сто́ит;

успаміна́ць (паміна́ць) ~рым сло́вам — вспомина́ть (помина́ть) до́брым сло́вом;

~рае сэ́рца — (у каго) до́брое се́рдце (у кого);

д. га́ндаль — хоро́шенькое де́ло;

твая́ (яго́ і г.д.) ~рая во́ля — твоя́ (его́ и т.д.) до́брая во́ля;

~рая ла́ска — (чыя) до́брая во́ля (чья);

~рае во́ка — хоро́ший глаз;

лепш благі́ мір, чым ~рая сва́ркапосл. худо́й мир лу́чше до́брой ссо́ры

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

си́ла

1. в разн. знач. сі́ла, -лы ж.;

уда́рить с си́лой мо́цна ўда́рыць (вы́цяць);

применя́ть си́лу ужыва́ць сі́лу;

лиши́ться сил заста́цца без сіл, стра́ціць сі́лу;

облада́ть си́лой мець вялі́кую сі́лу;

си́ла во́ли сі́ла во́лі;

душе́вные си́лы душэ́ўныя сі́лы;

дви́жущие си́лы ру́хаючыя сі́лы;

неисчисли́мые си́лы незлічо́ныя сі́лы;

возду́шные си́лы паве́траныя сі́лы;

вооружённые си́лы узбро́еныя сі́лы;

бро́сить в ата́ку све́жие си́лы кі́нуць у ата́ку све́жыя сі́лы;

центробе́жная си́ла цэнтрабе́жная сі́ла;

си́ла тя́жести сі́ла цяжа́ру;

равноде́йствующая си́ла раўнадзе́йная сі́ла;

си́ла притяже́ния сі́ла прыцягне́ння;

си́ла ине́рции сі́ла іне́рцыі;

си́ла ве́тра сі́ла ве́тру;

си́ла взры́ва сіла вы́буху (узры́ву);

си́ла то́ка сі́ла то́ку;

производи́тельные си́лы эк. прадукцы́йныя сі́лы;

рабо́чая си́ла рабо́чая сі́ла;

лошади́ная си́ла техн. ко́нская сі́ла;

2. (действительность, значение) моц, род. мо́цы ж.; сі́ла, -лы ж.;

но́вый зако́н вступи́л в си́лу но́вы зако́н набы́ў моц (увайшо́ў у сі́лу);

3. (множество) прост. про́цьма, -мы ж.;

войти́ в си́лу (о живых существах) набра́цца сі́лы, (о законе и т. п.) набы́ць моц, увайсці́ ў сі́лу;

в си́лах у сі́лах;

в си́лу (чего-л.) у вы́ніку (з прычы́ны) (чаго-небудзь);

в си́ле у сі́ле;

собственны́ми си́лами ула́снымі сі́ламі;

от си́лы ад сі́лы;

под си́лу, по си́лам па сі́лах, пад сі́лу;

это ему́ по си́лам гэ́та яму́ па сі́лах (пад сі́лу);

по ме́ре сил на ко́лькі хапа́е сі́лы, па ме́ры сіл;

си́лою веще́й сі́лаю акалі́чнасцей, хо́дам падзе́й;

не под си́лу не пад сі́лу;

э́та рабо́та ему́ не под си́лу гэ́та рабо́та яму́ не пад сі́лу (не па плячы́);

что есть си́лы з усяе́ сі́лы;

че́рез си́лу це́раз (праз) сі́лу;

набира́ться сил набіра́цца сі́лы;

вы́биться из сил вы́біцца з сіл;

в расцве́те сил у ро́сквіце сіл;

сил нет сі́лы няма́, сіл нестае́;

с пози́ции си́лы з пазі́цыі сі́лы;

си́ла соло́му ло́мит посл. сі́ла сало́му ло́міць.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

язы́к, -ка́ м., в разн. знач. язы́к;

цмо́кнуць ~ко́м — щёлкнуть языко́м;

заліўны́ я. — заливно́й язы́к;

і́ по́лымя — языки́ пла́мени;

я. звана́ — язы́к ко́локола;

узя́ць ~ка́ — взять языка́;

на ~ку́ — (у каго) на языке́ (у кого);

з ~ка́ про́сіцца — с языка́ про́сится;

во́стры на я.о́стрый на язы́к; за сло́вом в карма́н не ле́зет;

бо́йкі на я. — бо́йкий (пры́ткий) на язы́к;

я. без касце́й — язы́к без косте́й;

злы́я ~кі́ — злы́е языки́;

я. як бры́тва — язы́к как бри́тва;

тра́піць на я. — попа́сть на язы́к;

я. свярбі́ць — язы́к че́шется;

цягну́ць за я. — тяну́ть за язы́к;

ціпу́н табе́ на я. — типу́н тебе́ на язы́к;

мыць ~ка́мі — перемыва́ть ко́сточки;

мало́ць ~ко́м — чеса́ть языко́м; моло́ть языко́м;

вы́сунуўшы я. — вы́сунув язы́к;

мянці́ць (трапа́ць) ~ко́м — трепа́ть языко́м;

мазо́ліць я. — мозо́лить язы́к;

распусці́ць я. — распусти́ть язы́к;

развяза́ць я. — развяза́ть язы́к;

я. развяза́ўся — язы́к развяза́лся;

прыкусі́ць я. — прикуси́ть язы́к;

прытрыма́ць я. — придержа́ть язы́к;

пацягну́ла за я. — дёрнуло за язы́к;

праглыну́ць я. — проглоти́ть язы́к;

укараці́ць я. — (каму) укороти́ть язы́к (кому);

уваткну́ць я. — встрять в разгово́р;

трыма́ць за я. — держа́ть за язы́к;

а́мі абмыва́ць — языка́ми обмыва́ть;

я. гла́дка хо́дзіць — язы́к хорошо́ подве́шен (приве́шен);

сарва́лася (зляце́ла) з ~ка́ — сорвало́сь (слете́ло) с языка́;

я. заплята́ецца — язы́к заплета́ется;

трыма́ць я. за зуба́мі — держа́ть язы́к за зуба́ми;

трыма́ць я. на пры́вязі — держа́ть язы́к на при́вязи;

цяля́ты я. аджава́лі — язы́к проглоти́л;

чорт пацягну́ў за я. — (каго) чёрт дёрнул за язы́к (кого);

не сыхо́дзіць у людзе́й з ~ка́ — стать при́тчей во язы́цех;

я. не паваро́чваецца сказа́ць — язы́к не повора́чивается сказа́ть;

адсо́хні мой я., калі́...; хай мой я. адсо́хне, калі́... — отсо́хни у меня́ язы́к, е́сли...;

я. не завя́жашпосл. на чужо́й рото́к не наки́нешь плато́к;

я. да Кі́ева давядзе́посл. язы́к до Ки́ева доведёт;

я. мой — во́раг мойпосл. язы́к мой — враг мой;

на ~ку́ мёд, а на сэ́рцы лёдпосл. на языке́ медо́к, а на се́рдце ледо́к;

каро́ва ~ко́м зліза́лапогов. коро́ва языко́м слиза́ла;

о́м мялі́, а рука́м во́лі не дава́йпогов. языко́м мели́, а рука́м во́ли не дава́й;

галава́ з пакло́нам, я. з прыгаво́ркайпогов. голова́ с покло́ном, язы́к с пригово́ром;

што ў цвяро́зага наўме́, то́е ў п’я́нага на ~ку́посл. что у тре́звого на уме́, то у пья́ного на языке́;

гавары́ць я. не балі́цьпосл. говори́ть язы́к не боли́т; язы́к без косте́й;

я. не кало́да, ве́дае, што сало́дкапогов. язы́к не лопа́тка, зна́ет, что сла́дко

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)