Verbum

уско́кваць, уска́кваць

1. áufspringen* vi (s), áuffahren* vi (s); in die Höhe fáhren*;

уско́кваць з ме́сца vom Platz áufspringen*;

уско́кваць ад спо́лаху vor Schreck áuffahren*;

уско́кваць з ло́жка vom Bett áufspringen*;

2. (куды-н.) hinéinspringen* vi (s) (у напрамку ад таго, хто гаворыць); heréinspringen* vi (s) (у напрамку да таго, хто гаворыць):

уско́кваць у ваго́н in den Wágen áufspringen*;

уско́кваць на каня́ sich aufs Pferd schwíngen*;

3. разм. (пра больку, гузак і г. д.) sich bílden, síchtbar wérden

набі́ць

1. füllen vt, stópfen vt;

набі́ць тытуню́ ў лю́льку die Pféife (mit Tábak) stópfen; (áus)pólstern vt (сеннікі, канапы і г. д.); áusstopfen vt (пудзіла);

набі́ць да адка́зу vóllstopfen vt;

2. (настраляць – птушак, звяроў і г. д.) schíeßen* vt, erlégen vt;

3. разм.:

набі́ць (сабе) лоб sich die Stirn ánschlagen*;

набі́ць гуза́к на лбе́ sich éine Béule an der Stirn hólen;

◊

набі́ць руку́ на чым-н. in etw. [Fértigkeit] bekómmen* [erlángen];

набі́ць цану́ на што-н. den Preis in die Höhe tréiben*;

набі́ць сабе́ кішэ́нь sich die Táschen füllen;

набі́ць сабе́ цану́ sich in den Áugen ánderer höher stéllen