Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

шум

1) шум, род. шуму муж.

(громкий разговор) гоман, -ну муж.

(крик) крык, род. крыку муж.

отдалённый шум шагов — далёкі шум крокаў

лесной шум — шум (гоман) лесу, лясны шум (гоман)

слышался шум голосов — быў чутны гоман галасоў

подняли шум — паднялі крык

без шума — бясшумна, без шуму, (беззвучно) бязгучна, (тихо) ціха, (молча) моўчкі

звуки и шумы — гукі і шумы

шумы в сердце — шумы ў сэрцы

2) (оживлённое возбуждение) шум, род. шуму муж.

много шума из ничего посл. — многа шуму з нічога

наделать шуму, поднять шум — нарабіць шуму

адский шум — страшэнны шум

шум и гам — крык і гоман

шумерский

шумерскі

шумеры

ист. шумеры, -раў мн.

шуметь

несовер.

1) шумець

(громко разговаривать) гаманіць

(кричать) крычаць

лес шумит — лес шуміць (гамоніць)

самовар шумит — самавар шуміць

люди шумят — людзі гамоняць (крычаць)

2) перен. безл. шумець

шумит в ушах — шуміць у вушах (у вушшу)

в голове шумит — у галаве шуміць

Шумилино

гп. Шуміліна, -на ср.

шумилинский

шумілінскі

Шумилинский район

Шумілінскі раён

шумиха

разг. шуміха, -хі жен.

шумливо

нареч. шумліва

шумливость

шумлівасць, -ці жен.