уединённый
1)
2)
(обособленный) адасоблены
(тихий) зацішны
уединённый
1)
2)
(обособленный) адасоблены
(тихий) зацішны
уединить
уединиться
адасобіцца
уединять
уединяться
уезд
уездить
1) (укатать, утрамбовать) уездзіць, аб’ездзіць, абабіць, утрамбаваць
2) (измучить ездой) заездзіць, замучыць яздой
уездиться
1) (укататься, утрамбоваться) уездзіцца, аб’ездзіцца, абабіцца, утрамбавацца
2) (измучиться ездой) змучыцца (стаміцца) ад язды
уездный
уезжать
(выезжать) выязджаць
(отъезжать) ад’язджаць
(заезжать) заязджаць