шумящий
1) прич. які (што) шуміць
які (што) гамоніць
які (што) крычыць
см. шуметь 1
2) прил. шумлівы
шунгит
мин. шунгіт, -ту муж.
шунт
эл. шунт, род. шунту муж.
шунтовой
шунтавы
шурин
швагер, -гра муж.
шуровать
несовер. прям., перен. шураваць
шуроваться
страд. шуравацца
шуровка
жен. шураванне, -ння ср., шуроўка, -кі жен.
шурум-бурум
муж. прост.
1) собир. хлам’ё, -м’я ср.
2) (беспорядок) шурум-бурум, -му муж.
шуруп
муж. тех. шруба, -бы жен.