Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 8-е выданне (правапіс да 2008 г.)

Скарачэнні

изгнивать

несовер. разг. гнісці, згніваць

см. гнить

изгнить

совер. разг. згніць, згнісці

изгой

ист., перен. ізгой, -гоя муж.

изгойский

ист. ізгойскі

изгойство

ист. ізгойства, -ва ср.

изголовье

узгалоўе, -ўя ср.

галовы, -лоў ед. нет

изголовьем ему служило седло — узгалоўем яму служыла сядло

у изголовья — у галавах

в изголовье — у (пад) галовы

к изголовью — у галовы

изголодавшийся

1) прич. які (што) згаладаўся, які (што) выгаладаўся

2) в знач. прил. згаладалы

изголодаться

совер.

1) згаладацца, выгаладацца

2) перен. згаладацца

изголуба-синий

блакітнавата-сіні

изгонять

несовер. выганяць