гвоздарь
цвікар, -ра муж.
гвоздевой
цвіковы
гвоздик
уменьш. цвічок, -чка муж.
(деревянный) гваздок, -дка муж.
гвоздика
мн. гваздзікі, -коў
гвоздильный
спец. цвіковы
гвоздильня
цвікарня, -ні жен.
гвоздильщик
гвоздить
несовер. прост. в разн. знач. гваздаць
гвоздичные
мн. сущ. бот. гваздзіковыя, -вых
гвоздичный
гваздзіковы
гвоздичное дерево бот. — гваздзіковае дрэва
гвоздичный запах — гваздзіковы пах
см. гвоздика II